Сольовий агар характеризується високою концентрацією хлористого натрію. У такій кількості хлорид інгібує ріст супутньої мікрофлори, але не впливає на розвиток стафілококу, що  сприяє його виділенню з клінічного матеріалу. Крім того поживна частина середовища повноцінно підтримує розвиток лецитиназних стафілококів, і їх можна визначити за утворенням райдужної зони навколо колоній.